Збірник наукових праць «Оптоелектроніка та напівпровідникова техніка» є спеціалізованим науково-технічним виданням, історія якого безпосередньо пов’язана зі становленням і розвитком оптоелектроніки як одного з важливих напрямів сучасної напівпровідникової науки, електроніки та інформаційно-вимірювальної техніки.
Заснування збірника було зумовлене усвідомленням особливого значення оптоелектроніки для науково-технічного прогресу, розвитку нових принципів перетворення, передавання, реєстрації та оброблення інформації за допомогою електромагнітного випромінювання, а також необхідністю об’єднання фахівців у галузі напівпровідникової фізики, фотоелектрики, мікроелектроніки, оптичних і електронних функціональних пристроїв.
Ще у 1960-х роках академік Сергій Васильович Свєчников, глибоко розуміючи перспективність оптоелектроніки та її роль у формуванні нових науково-технічних напрямів, виступив з ініціативою створення спеціалізованого періодичного видання, яке мало сприяти консолідації науковців, інженерів і розробників навколо основних ідей, методів та прикладних завдань цього напряму. Саме завдяки цій ініціативі у 1966 році було започатковано науково-технічний збірник «Полупроводниковая техника и микроэлектроника», який став одним із перших спеціалізованих видань такого профілю на теренах тодішнього СРСР.
Уже в першому номері збірника Сергій Васильович Свєчников опублікував статтю «Фотоэлектрические функциональные преобразователи как перспективное направление полупроводниковой электроники (оптоэлектроника)», у якій було подано одне з перших системних узагальнень оптоелектроніки як перспективного напряму напівпровідникової електроніки. Ця праця мала принципове значення для наукового осмислення оптоелектроніки не лише як сукупності окремих фотоелектричних явищ або приладів, а як цілісного напряму, що поєднує фізику напівпровідників, оптику, електроніку, матеріалознавство, схемотехніку та функціональне перетворення інформаційних сигналів.
У 1982 році збірник було перейменовано, і він отримав назву «Оптоэлектроника и полупроводниковая техника», яка відображала розширення його наукової тематики та посилення ролі оптоелектроніки в структурі сучасних досліджень. Надалі видання стало важливою науковою платформою для публікації результатів фундаментальних і прикладних досліджень у галузі оптоелектроніки, фізики та технології напівпровідників, фотоелектричних і фотонних перетворювачів, сенсорики, інформаційно-вимірювальних систем, мікро- та наноелектроніки, світлодіодних і лазерних технологій, а також суміжних міждисциплінарних напрямів.
Протягом багатьох років Сергій Васильович Свєчников був незмінним головним редактором цих видань. Його наукове бачення, організаторський талант і принципова позиція щодо високого рівня наукових публікацій визначили авторитет збірника, його тематичну спрямованість і роль у розвитку української та міжнародної наукової школи оптоелектроніки. Для редакційної колегії, авторів і читачів його постать залишається символом наукової послідовності, відданості справі та глибокого розуміння перспектив напівпровідникової науки.
Сьогодні збірник наукових праць «Оптоелектроніка та напівпровідникова техніка» продовжує традиції, започатковані його засновниками, і водночас орієнтується на сучасні вимоги до наукових фахових видань. Журнал публікує результати оригінальних наукових досліджень, оглядові статті, матеріали з актуальних проблем оптоелектроніки, напівпровідникової техніки, фотоніки, сенсорики, інформаційних технологій, електронних компонентів і функціональних матеріалів.
Основним завданням журналу є сприяння розвитку наукової комунікації між дослідниками, інженерами, викладачами, аспірантами та фахівцями високотехнологічних галузей, а також поширення результатів досліджень, що мають наукове, прикладне та інноваційне значення. Видання прагне підтримувати високі стандарти академічної доброчесності, рецензування, редакційної відповідальності та якості наукового викладу.
Журнал зберігає історичну спадкоємність із першим спеціалізованим збірником, започаткованим у 1966 році, та розвиває його наукову місію в сучасних умовах, коли оптоелектроніка, фотоніка, напівпровідникові матеріали й інформаційно-вимірювальні технології відіграють ключову роль у створенні нових приладів, систем зв’язку, сенсорних платформ, енергоефективних технологій, засобів оброблення інформації та інтелектуальних технічних систем.